Рекомендації щодо застосування клінічних інструментів оцінки

Клінічний інструмент оцінки, це інструмент, який використовується для оцінювання поточного стану пацієнта. Клінічний інструмент оцінки може представлятись у вигляді балів, оцінених результатів та часом певними категоріями ризику для пацієнта. Показники отримані за допомогою клінічних інструментів перед будь яким втручанням дають основу для цього втручання.

 Оцінювання стану пацієнта з використанням клінічних інструментів оцінки вважається належною клінічною практичною діяльністю, що покращує допомогу, яку отримує пацієнт, оскільки використання клінічних інструментів оцінки сприяє:

  • ретельному проведенню обстеження
  • ефективній розробці плану допомоги для пацієнта
  • формуванню кількісної оцінки
  • точнішому порівнянню стану пацієнта між певними періодами лікування
  • спілкуванню між фахівцями та закладами де надаються реабілітаційні послуги
  • покращенню підзвітності у клінічній практичній діяльності
  • підвищенню ефективності провадження клінічної практичної діяльності

З адміністративної точки зору, належне використання клінічних інструментів оцінки допоможе менеджерам охорони здоров’я вимірювати витрати, визначати пацієнтів, які мають певні ризики та порівнювати результати між клінічними фахівцями та/ або установами.

Використання клінічних інструментів оцінки для організації проведення наукового дослідження є одним із ключових навиків дослідника. Ретельний вибір та застосування у науковому дослідженні клінічних інструментів оцінки сприяє покращенню методологічної якості та значимості клінічних випробувань, що підвищує цінність таких досліджень.

Одним завдань фізичного терапевта у практичній клінічній діяльності, це уміти виміряти ефект від втручання використовуючи клінічні інструменти оцінки. На даний час у фізичній терапії застосовується безліч клінічних інструментів оцінки, найбільш повною базою даних по клінічних інструментах оцінки вважається ресурс Shirley Ryan AbilityLab (колишній Реабілітаційний Інститут Чикаго). На цьому ресурсі розміщено понад 400 повних описів клінічних інструментів оцінки, і над її наповненням та поновленням працює 7 підгруп у складі яких є приблизно 75 професіоналів з реабілітації.

Огляд основних статистичних термінів:

Категорії оцінювання:

  • Функції тіла
  • Структури тіла
  • Діяльності
  • Участі
  • Чинників середовища
  • Особистісних чинників

Для отримання додаткової інформації зверніться до МКФ  ВООЗ

Офіційний переклад українською МКФ на ресурсі Міністерства охорони здоров’я України.

Нормативні дані, це результат вимірювання клінічним інструментом оцінки конкретних показників у певної популяції людей.  Нормативні дані формують таке поняття як «норма». Цей тип даних, як правило встановлюється у дослідженнях, які підтверджують валідність методу оцінки. Проте нормативні дані можуть не відображати повний спектр результатів з яким зустрічаються клінічні фахівці, але вони допомагають визначити орієнтири для конкретних показників під час оцінки рухових дисфункцій.

Стандартна похибка вимірювання (СПВ) – це показник надійності, який оцінює стабільність відповіді та визначає стандартну похибку при повторному тестуванні клінічним інструментом оцінки.

СПВ під час проведення оцінювання використовується для визначення впливу помилки на окремі результати у тесті.

СПВ це, допустимі коливання показників, що можуть змінюватись від хвилювання, втоми, настрою, періоду дня пацієнта, і впливати на успішність проведення тестування.

СПВ вимірюється в одиницях, що використовуються в клінічному інструменті оцінки.

Мінімальна видима зміна (МВЗ) – це мінімальна зміна показника клінічного інструменту оцінки поза стандартною похибкою вимірювання (СПВ). МВЗ визначає найменші кількісні зміни показника, який можна виявити за допомогою клінічного інструмента оцінки між двома точками часу та відображає реальні зміни показників пацієнта.

Для того, щоб продемонструвати фізичним терапевтом ефективність певного виду втручання, зміни показників клінічного інструменту оцінки повинні бути більшими за МВЗ.

МВЗ вимірюється в одиницях, що використовуються в клінічному інструменті оцінки.

Мінімальна клінічно важлива різниця (МКВР) –  це найменша кількість змін у результатах, які можуть вважатись важливими для пацієнта.

МКВР це встановлена у дослідженнях мінімальна величина зміни показника клінічного інструмента оцінки, який відчутний для пацієнта.

МКВР вимірюється в одиницях, що використовуються в клінічному інструменті оцінки.

Порогові значення позначають позитивний чи негативний результат тесту. Ця інформація може бути використана для розподілення пацієнтів за категоріями, зокрема, мінімальні, середні або важкі порушення. Наприклад, порогове значення тесту може відображати певну оцінку за шкалою балансу Берга, яку пацієнт має досягти під час вимірювання, щоб ідентифікувати його як особу, що не має ризику падіння, тобто пацієнти старшого віку, які набрали 45 балів і більше не потрапляють у категорію осіб з ризиком падіння.

Короткий опис клінічних інструментів оцінки:

  • 6 хвилинний тест ходи
  • 10 метровий тест ходи
  • мануальний м’язовий тест
  • модифікована шкала Ашфорта
  • оцінювання сенсомоторної функції, шкала Фугль-Мейер (Fugl-Meyer)
  • тест “встань та йди”
  • тест на функціональне досягання
  • шкала балансу Берга