Новини

21.02.2019

Практична діяльність заснована на доказах

Що таке практична діяльність заснована на доказах? Класичне визначення практичної діяльності заснованої на доказах сформулював Девід Саккетт (David Lawrence Sackett) ще у 1996 році...

12.02.2019

Оновлення опису фізичної терапії

Світова Конфедерація Фізичної Терапії (СКФТ) відстоює те, щоб професія фізична терапія несла відповідальність за формулювання сфери практичної діяльності професії та визначення ролі фізичних терапевтів.

Детальніше »

09.11.2018

Конференція по фізичній терапії та ерготерапії

Конференція по фізичній терапії та ерготерапії рамках міжнародної конференції «Актуальні проблеми спортивної медицини» 29 листопада 2018 року

Детальніше »

08.09.2018

Всесвітній День Фізичної Терапії

Фізична активність є корисною для вашого тіла

Детальніше »

20.04.2018

Роз'яснення та офіційна позиція УАФТ

Роз’яснення та офіційна позиція УАФТ щодо доказовості у фізичний терапії та використання у нейрореабілітації таких авторських методик як нейророзвиваюча терапія Бобат (NDT/Bobath) та пропріорецептивна нейром’язова фасилітація (PNF)

Детальніше »

Змінюючи світ (перекл. Сандра Кунанець)

02.11.2009 Ерік Ріс (0 комент.)

P.T. Magazine of Physiscal Therapy, September, 2009,Vol. 17. №8

Фізичні терапевти в усьому світі стикаються з подібними проблемами і реагують на них та долають їх спільними зусиллями.


Як фахівець фізичної терапії (РТ - абревіатура прийнята для позначення професії в багатьох інших країнах, зокрема в Канаді), Сандра Кунанець (BScPT - ступінь бакалавра природничих наук з фізичної терапії) що тепер працює в Україні, говорить про систему охорони здоров'я, з якою тепер пов'язана її діяльність, як таку, що переживає "глибоку кризу." Громадські потреби є величезні, інфраструктура відсутня, оклади працівників охорони здоров'я - жалюгідні,  послуг для людей з обмеженими можливостями, майже не існує - в Радянські часи, гірко зауважує С. Кунанець, "Всі були здоровими".

Офіційно, так і було. Насправді ж, „люди з обмеженими можливостями, залишалися закритими в чотирьох стінах свого помешкання, або скеровувались в спеціальну установу", говорить вона. „Виживали сильніші, от і все." У 2009 році: "ми все ще маємо справу із пережитками старої радянської системи", відзначає С. Кунанець. "Законодавство та керівні принципи соціального захисту є застарілими, недосконалими, і навіть близько не відповідають потребам населення в цій країні."

Член Української Асоціації фахівців фізичної реабілітації (термін, що відповідає абревіатурі РТ), організації, яка налічує лише 120 членів, при населенні країни в 45 мільйонів, Сандра Кунанець зізнається, що часто почувається приголомшеною реальним станом речей. Якби вона, в свій час, не вийшла заміж за українця, то тепер, мабуть, важко було б не підкоритися спокусі, і повернутися до комфортного життя в її рідній Канаді - є лише одна річ, яка її стримує.

"Причина, яка мене й досі змушує не здаватись, є тою самою, яка змусила мене залишитись тут колись", - каже вона. Сандра Кунанець народилась в українсько-канадській родині. В 1993 році вона приїхала відвідати родичів в Україні. 2 роки минуло з часу виходу України з Радянського Союзу і проголошення незалежності, коли С. Кунанець відвідала нову, недавно зареєстровану неурядову організацію в Україні.  Ця організація була створена батьками дітей, хворих на дитячий церебральний параліч, які відмовилися наслідувати радянську практику і зрікатися своїх синів і дочок помістивши в державні інтернати чи дитячі будинки, де, по суті, такі діти утримувались в резервації.

"Я була дуже зворушена", каже О. Кунанець. "Ці батьки хотіли чогось кращого для своїх дітей, і були сповнені рішучості домогтися цього для них". Така рішучість надихнула її приєднатися до цієї боротьби, і вона стала співзасновником реабілітаційного центру „Джерело" у місті Львові. "Тепер ми бачимо досить вражаючі результати, яких досягнули ми з дітьми, становище яких, колись вважали безнадійним", говорить вона.

Українська Асоціація фахівців фізичної реабілітації подала заявку на членство у Світову Конфедерацію фізичної терапії (WCPT), ми очікуємо, що рішення буде прийнято в ході наступної конференції конфедерації, яку заплановано провести в Амстердамі у 2011 році. Членство в WCPT, яка об'єднує 300 000 фахівців фізичної терапії (реабілітації), чи як їх називають, добре відомим в багатьох країнах терміном РТ (фізіотерапевтів, фізичних терапевтів, фізичних реабілітологів) в 101 країні світу, розташованих на всіх шести населених континентах - дозволить „підвищити престиж цієї професії в Україні, допоможе нам домогтися визнання нашої професії, як легальної і самодостатньої, підвищити свої навики і знання за допомогою професійного розвитку та розширення мережевих можливостей ", вважає С. Кунанець.

Ці цілі перегукуються з описом, який 58-річна організація WCPT, подає на своєму веб-сайті (www.wcpt.org), а саме: "конфедерація створена з метою розвитку фізичної терапії (реабілітації) як професії і покращення системи охорони здоров'я у всьому світі" через "запровадження високих стандартів досліджень у сфері фізичної терапії (реабілітації), освіти та практики; сприяння обміну інформацією між регіонами WCPT і організаціями-членами конфедерації та співпрацю з національними і міжнародними організаціями". WCPT пропонує цілий ряд документів і послуг, включаючи статути, інструкції, освітню підтримку, практичні матеріали, та електронні дискусійні форуми з різних питань.

Досвід України у розвитку фізичної реабілітології, як однієї з країн, що розвиваються, певною мірою схожий на історію розвитку професії в інших країнах, представлених в WCPT. Але, як наголошує Президент WCPT Мерілін Моффат, PT, DPT, PhD, CSCS, FAPTA, незалежно від того, чи мова йде про фахівців фізичної реабілітації в країнах, що розвиваються, де професія лише намагається утвердитися, чи з розвинених країн, де фізична реабілітологія має довшу історію, рівень освіти фахівців фізичної терапії (реабілітації) всюди і завжди можна підвищувати, реабілітаційні послуги можуть стати доступнішими, а результати досліджень ґрунтовнішими і точнішими - як бачимо, проблемами, з якими стикаються фахівці фізичної реабілітації в різних країнах є схожими. М. Моффат додає, сильні сторони, які мають фахівці фізичної терапії (реабілітації), які С. Кунанець визначила як ключові для подолання перешкод в Україні - носять універсальний характер.

"Ми всі ведемо постійну боротьбу з такими проблемами, як: лікарські спроби контролювати процес лікування, труднощі у взаємодії з урядом (як змусити керівні органи прислухатися до наших проблем і зрозуміти потреби наших пацієнтів; визнати, що ми надаємо найкращі послуги населенню, про яке ми дбаємо; наша галузь страждає від браку ресурсів, особливо в нерозвинутих районах; визнати, що ми заслуговуємо на забезпечення відповідної винагороди за наші послуги) а також, мусимо постійно балансувати між нашим особистим та професійним життям", висловлює свої спостереження М. Моффат. Вона додає, що "тягар є особливо важким, для моїх колег, які працюють у найбідніших районах світу, які намагаються забезпечити належне обслуговування такій великій кількості людей, що його потребують, можливо, намагаються започаткувати хоча б одну освітню програму, і заробляти собі на життя з вкрай низькою заробітною платнею".

Аналізуючи світові досягнення, М. Моффат бачить багато причин для гордості і великих надій. "Фахівці фізичної терапії (реабілітації) в багатьох країнах, були першими, хто почав надавати такого роду послуги та розвивати професію", зазначила вона. Освітні вимоги зростають у всьому світі, і "електронні засоби спілкування відкривають неймовірні можливості для фахівців фізичної терапії (реабілітації) миттєво розвивати свої навики і здобувати нові знання."

Назад