Новини

12.11.2017

Професійні документи - оновлення

Опубліковано та розміщено у вільному доступі два документи

Детальніше »

06.10.2017

Академія інсульту - 2017

10 листопада 2017 року в рамках Академії інсульту - 2017 відбудеться спільне засідання фахових організацій у якому приймає участь Асоціація.

Детальніше »

13.09.2017

Створена нова закладка на нашому веб сайті

Нашому веб сайті створено нову закладку - Членство

Детальніше »

08.09.2017

8 вересня День фізичної терапії

8 вересня увесь професійний світ святкує День фізичної терапії

04.06.2017

Ювілейні Загальні збори

1-2 червня 2017 р. у Львові відбулись Ювілейні Загальні збори Української Асоціації фізичної терапії з нагоди 10-ї річниці заснування Асоціації

Детальніше »

Змінюючи світ (перекл. Сандра Кунанець)

02.11.2009 Ерік Ріс (0 комент.)

P.T. Magazine of Physiscal Therapy, September, 2009,Vol. 17. №8

Фізичні терапевти в усьому світі стикаються з подібними проблемами і реагують на них та долають їх спільними зусиллями.


Як фахівець фізичної терапії (РТ - абревіатура прийнята для позначення професії в багатьох інших країнах, зокрема в Канаді), Сандра Кунанець (BScPT - ступінь бакалавра природничих наук з фізичної терапії) що тепер працює в Україні, говорить про систему охорони здоров'я, з якою тепер пов'язана її діяльність, як таку, що переживає "глибоку кризу." Громадські потреби є величезні, інфраструктура відсутня, оклади працівників охорони здоров'я - жалюгідні,  послуг для людей з обмеженими можливостями, майже не існує - в Радянські часи, гірко зауважує С. Кунанець, "Всі були здоровими".

Офіційно, так і було. Насправді ж, „люди з обмеженими можливостями, залишалися закритими в чотирьох стінах свого помешкання, або скеровувались в спеціальну установу", говорить вона. „Виживали сильніші, от і все." У 2009 році: "ми все ще маємо справу із пережитками старої радянської системи", відзначає С. Кунанець. "Законодавство та керівні принципи соціального захисту є застарілими, недосконалими, і навіть близько не відповідають потребам населення в цій країні."

Член Української Асоціації фахівців фізичної реабілітації (термін, що відповідає абревіатурі РТ), організації, яка налічує лише 120 членів, при населенні країни в 45 мільйонів, Сандра Кунанець зізнається, що часто почувається приголомшеною реальним станом речей. Якби вона, в свій час, не вийшла заміж за українця, то тепер, мабуть, важко було б не підкоритися спокусі, і повернутися до комфортного життя в її рідній Канаді - є лише одна річ, яка її стримує.

"Причина, яка мене й досі змушує не здаватись, є тою самою, яка змусила мене залишитись тут колись", - каже вона. Сандра Кунанець народилась в українсько-канадській родині. В 1993 році вона приїхала відвідати родичів в Україні. 2 роки минуло з часу виходу України з Радянського Союзу і проголошення незалежності, коли С. Кунанець відвідала нову, недавно зареєстровану неурядову організацію в Україні.  Ця організація була створена батьками дітей, хворих на дитячий церебральний параліч, які відмовилися наслідувати радянську практику і зрікатися своїх синів і дочок помістивши в державні інтернати чи дитячі будинки, де, по суті, такі діти утримувались в резервації.

"Я була дуже зворушена", каже О. Кунанець. "Ці батьки хотіли чогось кращого для своїх дітей, і були сповнені рішучості домогтися цього для них". Така рішучість надихнула її приєднатися до цієї боротьби, і вона стала співзасновником реабілітаційного центру „Джерело" у місті Львові. "Тепер ми бачимо досить вражаючі результати, яких досягнули ми з дітьми, становище яких, колись вважали безнадійним", говорить вона.

Українська Асоціація фахівців фізичної реабілітації подала заявку на членство у Світову Конфедерацію фізичної терапії (WCPT), ми очікуємо, що рішення буде прийнято в ході наступної конференції конфедерації, яку заплановано провести в Амстердамі у 2011 році. Членство в WCPT, яка об'єднує 300 000 фахівців фізичної терапії (реабілітації), чи як їх називають, добре відомим в багатьох країнах терміном РТ (фізіотерапевтів, фізичних терапевтів, фізичних реабілітологів) в 101 країні світу, розташованих на всіх шести населених континентах - дозволить „підвищити престиж цієї професії в Україні, допоможе нам домогтися визнання нашої професії, як легальної і самодостатньої, підвищити свої навики і знання за допомогою професійного розвитку та розширення мережевих можливостей ", вважає С. Кунанець.

Ці цілі перегукуються з описом, який 58-річна організація WCPT, подає на своєму веб-сайті (www.wcpt.org), а саме: "конфедерація створена з метою розвитку фізичної терапії (реабілітації) як професії і покращення системи охорони здоров'я у всьому світі" через "запровадження високих стандартів досліджень у сфері фізичної терапії (реабілітації), освіти та практики; сприяння обміну інформацією між регіонами WCPT і організаціями-членами конфедерації та співпрацю з національними і міжнародними організаціями". WCPT пропонує цілий ряд документів і послуг, включаючи статути, інструкції, освітню підтримку, практичні матеріали, та електронні дискусійні форуми з різних питань.

Досвід України у розвитку фізичної реабілітології, як однієї з країн, що розвиваються, певною мірою схожий на історію розвитку професії в інших країнах, представлених в WCPT. Але, як наголошує Президент WCPT Мерілін Моффат, PT, DPT, PhD, CSCS, FAPTA, незалежно від того, чи мова йде про фахівців фізичної реабілітації в країнах, що розвиваються, де професія лише намагається утвердитися, чи з розвинених країн, де фізична реабілітологія має довшу історію, рівень освіти фахівців фізичної терапії (реабілітації) всюди і завжди можна підвищувати, реабілітаційні послуги можуть стати доступнішими, а результати досліджень ґрунтовнішими і точнішими - як бачимо, проблемами, з якими стикаються фахівці фізичної реабілітації в різних країнах є схожими. М. Моффат додає, сильні сторони, які мають фахівці фізичної терапії (реабілітації), які С. Кунанець визначила як ключові для подолання перешкод в Україні - носять універсальний характер.

"Ми всі ведемо постійну боротьбу з такими проблемами, як: лікарські спроби контролювати процес лікування, труднощі у взаємодії з урядом (як змусити керівні органи прислухатися до наших проблем і зрозуміти потреби наших пацієнтів; визнати, що ми надаємо найкращі послуги населенню, про яке ми дбаємо; наша галузь страждає від браку ресурсів, особливо в нерозвинутих районах; визнати, що ми заслуговуємо на забезпечення відповідної винагороди за наші послуги) а також, мусимо постійно балансувати між нашим особистим та професійним життям", висловлює свої спостереження М. Моффат. Вона додає, що "тягар є особливо важким, для моїх колег, які працюють у найбідніших районах світу, які намагаються забезпечити належне обслуговування такій великій кількості людей, що його потребують, можливо, намагаються започаткувати хоча б одну освітню програму, і заробляти собі на життя з вкрай низькою заробітною платнею".

Аналізуючи світові досягнення, М. Моффат бачить багато причин для гордості і великих надій. "Фахівці фізичної терапії (реабілітації) в багатьох країнах, були першими, хто почав надавати такого роду послуги та розвивати професію", зазначила вона. Освітні вимоги зростають у всьому світі, і "електронні засоби спілкування відкривають неймовірні можливості для фахівців фізичної терапії (реабілітації) миттєво розвивати свої навики і здобувати нові знання."

Назад